Швидка навігація
Черевний тиф - це небезпечна для життя інфекція, яку викликає бактерія Salmonella Typhi. Вона зазвичай розповсюджується через забруднені харчі чи воду. Після потрапляння до організму бактерії Salmonella Typhi починають розмножуватися та проникають в кров.
Урбанізація та зміна клімату можуть збільшувати глобальний тягар черевного тифу. Крім того, резистентність бактерій до антибіотиків, що зростає, сприяє розповсюдженню тифу в громадах, що не мають доступу до питної води та адекватної санітарії.
Покращення житлових умов та введення антибіотиків призвели до стрімкого зниження захворюваності на черевний тиф та смертність від нього в промислово розвинутих країнах. Разом з тим ця хвороба залишається проблемою для системи охорони здоров’я в багатьох регіонах ВООЗ (а точніше, в їхніх районах, що розвиваються): в Африці, східному Середземномор’ї, південно-східній Азії та західній частині Тихого океану.
Згідно даних за 2019 г., щорічно реєструється 9 мільйонів випадків черевного тифу, внаслідок яких помирає близько 110 000 людей на рік.
Підвищений ризик захворювання мають групи населення без доступу до безпечної води та адекватної санітарії. Групою найвищого ризику є діти.
Salmonella Typhi живе лише в організмі людини. Люди з черевним тифом є носіями бактерії в крові та кишківнику. Симптоми включають тривалу лихоманку, втомлюваність, головний біль, нудоту, біль у животі та закреп чи діарею. У деяких пацієнтів може з’являтися висипка. Тяжкі випадки захворювання можуть призводити до серйозних ускладнень і навіть до смерті. Щонайменше 30% захворілих, що не отримують лікування, помирають від ускладнень захворювання. Діагноз "черевний тиф" може бути підтверджено за допомогою аналізу крові.
Черевний тиф можна лікувати за допомогою антибіотиків. Через поширеність резистентності до протимікробних препаратів в найбільш постраждалих регіонах можуть використовуватись більш складні та дороговартісні варіанти лікування.
Навіть після зникнення симптомів люди можуть залишатися носіями тифозної бактерії, що може виділятися з їхніми екскрементами та передаватися іншим людям.
Важливо, аби пацієнти, що проходять лікування черевного тифу, вживали наступних заходів:
Кон’югована вакцина проти черевного тифу, до складу якої входить антиген Vi, зв’язаний з білком-носієм, вводиться як однократна ін’єкція дітям у віці від 6 місяців та дорослим до 45 чи 65 років (залежно від вакцини).
В жовтні 2017 року Стратегічна дорадча група експертів з імунізації при ВООЗ (SAGE), рекомендувала, аби кон’югована вакцина проти черевного тифу (TCV) була додана до програм рутинної імунізації дітей в країнах, ендемічних по черевному тифу. Також SAGE закликала першочергово надати вакцину країнам з найбільшим тягарем захворюваності на черевний тиф або з високим рівнем антибіотикорезистентності до Salmonella Typhi.
З 2019 року Альянс з вакцин Гаві (Gavi), фінансує надання кон’югованої вакцини проти черевного тифу країнам, що відповідають цим критеріям.
Станом на березень 2023 ВООЗ прекваліфікувала дві кон’юговані вакцини для профілактики черевного тифу (комерційні назви: Typbar TCV та TYPHIBEV). На відміну від інших вакцин проти черевного тифу кон’юговані вакцини формують триваліший імунітет до захворювання, а також мають вищу ефективність (79-85% проти 50-80% у вакцин попереднього покоління). Тож наразі рекомендовано введення лише однієї дози кон’югованої вакцини, яку можна використовувати з віку 6 місяців. Окрем зменшення тягаря захворюваності на черевний тиф в ендемічних країнах та врятовані людські життя, широке використання кон’югованих вакцин проти черевного тифу в таких країнах знизить потребу в антибіотикотерапії тифу і таким чином знизить темп поширення антибіотикорезистентності до Salmonella Typhi.
Дві інші вакцини проти черевного тифу вже багато років використовуються для дітей старшого віку та дорослих, що мають ризик захворювання, включно з особами, що здійснюють подорожі, і вони присутні на комерційному ринку. Ці вакцини не забезпечують тривалий імунітет (потребують бустерних доз) та не є схваленими для використання в дітей віком до двох років: