Швидка навігація
Кашлюк (коклюш) - це гостре інфекційне захворювання, що викликається бактерією Bordetella pertussis (коклюшна паличка, паличка Борде-Жангу). Назву “кашлюк” обрано не випадково, адже найпоширенішим і найнеприємнішим симптомом хвороби є саме затяжний нападоподібний спазматичний кашель.
Кашлюк надзвичайно заразний. Основний шлях передачі – повітряно-крапельний. Тобто заразитись можна від хворої людини, коли та чхає, кашляє чи розмовляє.
Чим менша дитина, тим небезпечніший кашлюк. Особливо вразливі ті немовлята, які ще не щеплені від кашлюку і чия мати не отримала щеплення від нього в другому-третьому триместрі вагітності.
Інкубаційний період – час від зустрічі з хворобою до появи перших симптомів – зазвичай становить від 7 до 10 днів, але діапазон може коливатися від 4 до 21 дня.
На початку хвороби симптоми можуть бути такі самі, як при звичайному ГРВІ: нежить, некритичне підвищення температури тіла (ця стадія називається катаральною). На цьому етапі запідозрити кашлюк досить важко. Далі, за 1-2 тижні, з’являється або стає більш нав’язливим, постійним, спазматичним кашель, присутні характерні для кашлюку репризи (шумні вдихи, які супроводжуються свистом), можуть відбуватись зупинки дихання (апное), дитина починає синіти, напади кашлю можуть закінчуватись блюванням. Поступово (в середньому кашлюк триває 6-10 тижнів) кашель зменшується, стає менш частим і не таким виснажливим, як на початку хвороби.
Запобігти кашлюку можна завдяки вакцинації. Саме внаслідок широкомасштабної вакцинації, проведеної у 1950-1960 роках у промислово розвинутих країнах, сталося різке зниження захворюваності (більш ніж на 90%) і смертності від кашлюку. Відповідно до Національного календаря щеплень, вакцинувати дітей для профілактики кашлюку необхідно у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Батькам варто розглянути можливість ревакцинації дітей від кашлюку в 6 років власним коштом, особливо дітей з груп медичного ризику та з родин, в яких є немовлята.
Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. АКДП містить цілі вбиті клітини збудника кашлюку, а АаКДП містить безклітинний, або ацелюлярний, кашлюковий компонент. Обидва типи вакцин формують у щеплених дітей стійкий імунітет проти кашлюку, дифтерії та правця, проте існують дослідження, які демонструють перевагу АКДП-вакцини у формуванні тривалого імунітету від кашлюку. Тому ВООЗ рекомендує країнам з низьким рівнем охопленням щепленнями (до яких, на жаль, належить і Україна) використання вакцини з цільноклітинним кашлюковим компонентом (АКДП). Сформований в результаті повного курсу вакцинації імунітет проти кашлюку зберігається впродовж 5-7 років – на той період життя дитини, в якому хвороба перебігає найтяжче.
Бюджетним коштом малюк може отримати щеплення в своїй амбулаторії вакциною АКДП. Наразі державою закуповуються такі вакцини з цільноклітинним кашлюковим компонентом:
Також в Україні зареєстровано вакцини з ацелюлярним кашлюковим компонентом, які можуть бути наявні в аптечній мережі:
Для дітей до 2-х місяців, які ще не отримали вакцину і є дуже вразливими, рекомендовано застосовувати так звану стратегію “кокона”, коли всі навколо, хто контактує з дитиною, щеплені від кашлюку. Також варто проводити вакцинацію вагітних, це допоможе захистити жінку та малюка.
Усім вагітним жінкам слід запропонувати вакцину від кашлюку, дифтерії та правця протягом другого або третього триместру вагітності, оптимально в термін від 16 до 32 тижнів під час кожної вагітності незалежно від історії вакцинації. Це необхідно, аби захистити дитину від кашлюку в перші місяці її життя до отримання нею курсу щеплень від кашлюку та формування імунітету проти цього небезпечного захворювання. В цьому випадку застосовується вакцина АаКДП-М (в Україні з вакцин такого типу зареєстровано вакцину Бустрикс). Важливо зауважити, що вакцинацію вагтіних від кашлюку рекомендовано проводити під час кожної вагітності, оскільки вона є вкрай важливою для захисту майбутньої дитини від небезпечного захворювання.
Антибіотикотерапія допоможе запобігти серйозним наслідкам, якщо почати її до початку яскравих клінічних проявів. Лікування також може зменшити заразність.
Лікування, розпочате після трьох тижнів хвороби, навряд чи допоможе, бо бактерії вже фактично немає в організмі, а завдають шкоди пацієнтові ті зміни в дихальних шляхах, до яких вона вже встигла призвести.
Засоби від кашлю не можуть знизити тривалість хвороби і є малоефективними в зниженні інтенсивності кашлю.